Атомне століття раною горить

26 квітня 1986 року…

В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Людство ще не знало техногенно - екологічної катастрофи таких масштабів.

З нагоди 37-х роковин Чорнобильської катастрофи, для учнів 8-х класів Ланнівського ліцею , бібліотекарями сільської та шкільної бібліотеки було проведено годину – реквієм « Атомне століття раною горить ».

До уваги учнів було представлено перегляд відеофільму « Чорнобильська трагедія – біль України ». Згадали та вшанували хвилиною мовчання героїв, які віддали своє життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Особливе враження справило на учнів знайомство з книгою Олександра Сироти « Чорнобиль. Живий альбом » від Українського інституту книги. Це книга- альбом про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки новітнім ІТ- технологіям.

Завантаживши безкоштовний додаток « Memobook » на смартфонах, учні мали змогу здійснити подорож зоною відчудження. Адже сьогодні Чорнобильська зона - це потенційний музейний комплекс міжнародного рівня, пам'ятка величезної техногенної катастрофи.

https://www.facebook.com/lannabiblioteka

 

Українська пісня- сила єднання

Вокальний ансамбль " Ланнівчаночка" взяв участь ( дистанційно) у Всеукраїнському фестивалі - конкурсі вокально- хорового мистецтва " Калиновий спів "

Головна ідея фестивалю - об'єднати аматорські колективи вокально - хоровим мистецтвом у єдину співочу родину, збагативши її неповторним пісенним колоритом різних регіонів України.

До уваги журі представлено українські народні пісні : " Сонце низенько, вечір близенько", " Коли ти берегом ідеш"

https://www.facebook.com/lannabiblioteka/videos/116910231369643

                 Великдень – найвеличніше свято українців

Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня. Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення. Проте чи задумувались ми, чому це свято має назви Пасха чи Великдень?

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День». День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято з весняними польовими роботами. Зазвичай пекли великодні «бабки» та прикрашали різноманітними способами яйця, які ми знаємо сьогодні як паски, писанки і крашанки.

Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята песах, яке іудеї пов’язували зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це задовго до народження Христа. Що стосується самого слова «пасха», то в перекладі зі староєврейського воно означає «позбавлення», або «проходження». Християни вклали в це свято інший сенс та поєднали Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.

Святкування Великодня спочатку не було пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. Із часом Пасха стала головним християнським святом.

Є й інша легенда, за якою назва «Великдень» з’явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на нашу землю християнства. Легенда говорить: «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, так світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів».

Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Тому ми щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.

Нехай буде запашною Великодня Паска

та завжди буде з Вами Божа ласка!

                  Олесь Гончар : його душа - собор надій високих

3 квітня виповнюється 105 років від дня народження Олеся Гончара (при народженні — Біличенко Олександр Терентійович). Олесь Гончар — видатний український письменник, громадський діяч, літературний критик. Автор "Прапороносців", "Тронки", "Людини і зброї", роману “Собор”, який майже 20 років замовчувався прорадянською літературною критикою.

У 1959-1971 pоках Олесь Гончар керував Спілкою письменників України. За роман «Людина і зброя» в 1960-му році був нагороджений Державною премією імені Т. Шевченка. Опублікував романи «Циклон» (1970), «Бригантина»(1973), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), у 1989 р. – повісті «Далекі вогнища», «Спогад про океан», новели «Корида», «Чорний яр», «Двоє вночі».

Отримав звання Героя Соціалістичної праці. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Був депутатом Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань.

На сесії Верховної Ради України після історичного референдуму 1 грудня 1991 року Олесь Гончар проголосив результати волевиявлення українців жити у незалежній Україні. У 1993 році Міжнародний біографічний центр у Кембріджі (Англія) визнав О.Гончара «Всесвітнім інтелектуалом 1992-1993 років».

Письменник пішов з життя 14 липня 1995 року. У 2005-му йому посмертно надали звання Героя України. У 2016 році Український інститут національної пам’яті вніс Гончара, який тримав біль пережитого у серці та збагачував українську літературу, у перелік проєкту "Незламні".

У Ланнівській СБФ до вашої уваги перегляд літератури, присвячений творчості Олеся Гончара.

 

 

                                  Читай з нами українське!

  

У Ланнівській сільській бібліотеці Всеукраїнський тиждень дитячого читання пройшов під гаслом « Читай з нами українське!»

   Під час голосного читання « Читання з радістю», діти мали змогу голосно прочитати уривки з улюблених творів сучасних авторів, розповідали про улюблені книги та ділилися враженням про прочитане.

   Якщо дитина читає, то Україна процвітає!