Українська пісня- сила єднання

Вокальний ансамбль " Ланнівчаночка" взяв участь ( дистанційно) у Всеукраїнському фестивалі - конкурсі вокально- хорового мистецтва " Калиновий спів "

Головна ідея фестивалю - об'єднати аматорські колективи вокально - хоровим мистецтвом у єдину співочу родину, збагативши її неповторним пісенним колоритом різних регіонів України.

До уваги журі представлено українські народні пісні : " Сонце низенько, вечір близенько", " Коли ти берегом ідеш"

https://www.facebook.com/lannabiblioteka/videos/116910231369643

                 Великдень – найвеличніше свято українців

Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня. Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення. Проте чи задумувались ми, чому це свято має назви Пасха чи Великдень?

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День». День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято з весняними польовими роботами. Зазвичай пекли великодні «бабки» та прикрашали різноманітними способами яйця, які ми знаємо сьогодні як паски, писанки і крашанки.

Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята песах, яке іудеї пов’язували зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це задовго до народження Христа. Що стосується самого слова «пасха», то в перекладі зі староєврейського воно означає «позбавлення», або «проходження». Християни вклали в це свято інший сенс та поєднали Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.

Святкування Великодня спочатку не було пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325 році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. Із часом Пасха стала головним християнським святом.

Є й інша легенда, за якою назва «Великдень» з’явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на нашу землю християнства. Легенда говорить: «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, так світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів».

Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Тому ми щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.

Нехай буде запашною Великодня Паска

та завжди буде з Вами Божа ласка!

                  Олесь Гончар : його душа - собор надій високих

3 квітня виповнюється 105 років від дня народження Олеся Гончара (при народженні — Біличенко Олександр Терентійович). Олесь Гончар — видатний український письменник, громадський діяч, літературний критик. Автор "Прапороносців", "Тронки", "Людини і зброї", роману “Собор”, який майже 20 років замовчувався прорадянською літературною критикою.

У 1959-1971 pоках Олесь Гончар керував Спілкою письменників України. За роман «Людина і зброя» в 1960-му році був нагороджений Державною премією імені Т. Шевченка. Опублікував романи «Циклон» (1970), «Бригантина»(1973), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), у 1989 р. – повісті «Далекі вогнища», «Спогад про океан», новели «Корида», «Чорний яр», «Двоє вночі».

Отримав звання Героя Соціалістичної праці. Член ЦК КПУ в 1960—1966 і в 1971—1990 роках. Був депутатом Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань.

На сесії Верховної Ради України після історичного референдуму 1 грудня 1991 року Олесь Гончар проголосив результати волевиявлення українців жити у незалежній Україні. У 1993 році Міжнародний біографічний центр у Кембріджі (Англія) визнав О.Гончара «Всесвітнім інтелектуалом 1992-1993 років».

Письменник пішов з життя 14 липня 1995 року. У 2005-му йому посмертно надали звання Героя України. У 2016 році Український інститут національної пам’яті вніс Гончара, який тримав біль пережитого у серці та збагачував українську літературу, у перелік проєкту "Незламні".

У Ланнівській СБФ до вашої уваги перегляд літератури, присвячений творчості Олеся Гончара.

 

 

                                  Читай з нами українське!

  

У Ланнівській сільській бібліотеці Всеукраїнський тиждень дитячого читання пройшов під гаслом « Читай з нами українське!»

   Під час голосного читання « Читання з радістю», діти мали змогу голосно прочитати уривки з улюблених творів сучасних авторів, розповідали про улюблені книги та ділилися враженням про прочитане.

   Якщо дитина читає, то Україна процвітає!

 

Поетичний голос Кобзаря

Цього року українці по всьому світу відзначають 209 років від дня народження Тараса Шевченка, геніального митця, чиї слова стали пророчими для України.

Образ Шевченка переживає трансформацію разом з нашою історією – від прогресивного творця та активіста до мужнього і безстрашного воїна. Його слова також воюють та надихають українців і в тилу, і на передовій.

Шевченківські дні – чудова нагода вшанувати Кобзаря, дізнатися більше про його життя та творчість.

Сьогодні бібліотекарі сільської та шкільної бібліотеки з учнями 5-А та 5 –Б класу Ланнівського ліцею вшанували пам’ять геніального українського поета, художника, борця за волю народу Тараса Григоровича Шевченка.

Учні з великим захопленням працювали над літературною вікториною за творчістю Тараса Шевченка, декламували вірші великого поета , разом з бібліотекарями аналізували рядки з його творів, проводили паралель між минулим і сьогоденням, адже сьогодні слова Кобзаря актуальні , як ніколи.

Борітеся — поборете!

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

https://www.facebook.com/lannabiblioteka

                        Чарівні крокуси для любої матусі

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла
Леся Українка

  Весна приходить для кожного по різному і поселяється в душі незалежно від пори року. Весна — справжнє диво. Саме навесні весь світ стає кольоровим , ми ніби заново народжуємось та з нетерпінням  очікуємо позитивних змін .

  Сьогодні працювала Biblio-Art майстерня « Руки творять дива » дитячого  клубу любителів творчості « САМОРОБКА», де  маленькі майстрині з задоволенням  виготовляли з фоамірану  чарівні крокуси -  квіти, що дарують весняний настрій . Саме вони стануть чудовим подарунком для любої матусі та бабусі.

Нехай весна завжди розквітає у ваших серцях! Теплих вам днів і сонячного настрою!

https://www.facebook.com/lannabiblioteka

 

                   Знайомтесь: нові книги

                           

« Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього"

#Онлайн_рекомендація

Нещодавно фонд бібліотеки поповнився новими книгами.  Це унікальне краєзнавче видання, яке містить маловідомі матеріали та знайомлять читача з минулим Полтавщини. Адже саме на Полтавщині великою мірою відбувалося формування української ідентичності, усвідомлення й осмислення національних ідей , самого існування української нації.

Фотоальбоми «Українська ідентичність, писана світлом. Полтавщина другої половини XIX – початку XX ст. »

Унікальне зібрання — комплект з 500 світлин від кінця 1850-х років до 1917-го року за авторством найкращих фотографів Полтавщини тих часів.

Справжній фотозріз епохи, що минула.

Тематика фото найрізноманітніша — архітектура та побут, церковне життя, традиційне вбрання Полтавщини, сільське господарство, кустарне виробництво та промисловість, транспорт, торгівля, місцеве самоврядування, залізниця, державна служба та військова справа, поліцейська служба і пожежна охорона, пошта і телеграф, освіта, медицина, міська мода, громадські організації (Полтавський український музично-драматичний гурток і культурно мистецьке життя міста, художня спільнота Полтави, благодійні організації та меценатство), розваги, спорт та відпочинок та багато іншого.

Нові книги з нетерпінням чекають на своїх читачів!