Сьогодні, 19 березня, виповнюється 95 років геніальній поетесі Ліні Костенко.

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в невеличкому місті Ржищів (Київщина) у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу здобувала у Московському літературному інституті.

У Ліни Костенко було тавро дочки «ворога народу» (батька поетеси, Василя Костенка, блискучого педагога і поліглота, який знав 12 мов, у 1936-му засудили на 10 років концтаборів).

Перші вірші Ліна Костенко опублікувала в 16 років.

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Вимушене мовчання тривало 16 років, в Україні твори Костенко не друкувалися.

Через впертість та неабияку сміливість Ліну Костенко називають залізною жінкою. Вона завжди говорила та писала, що хотіла. Навіть коли її колеги боялись репресій та мовчали, вона відкрито критикувала владу. Таку незламність поетеса унаслідувала від бабусі.

Її слово - зброя. У неї всенародна любов, її читають і щодня цитують в соцмережах.

Її перший прозовий роман "Записки українського самашедшого" майже цілком "розібрали" на цитати. ЇЇ вірші давно стали піснями.

Довгих років життя і творчої наснаги нашій геніальній поетесі!

У кожного з нас є улюблений вірш Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Ліна Костенко