Багатоголосся української поезії

 Поезія – слово! Поезія – пісня,

Поезія – вільна душа…

Д. Тернівський

Поезія - це своєрідна музика, кожна нота якої - частина твого життя. Часто поезія - це сповідь, молитва, порада. Так, чи інакше, крик або шепіт душі, це така собі містика, бо автор відчуває певний зв'язок із надприродним, божественним.

Мистецтво поетичного слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.

Державна установа «Український інститут книги» вже вдруге організовує Національний тиждень читання поезії. Цьогорічна тема — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся ».

Учні 9-А та 9-Б класу разом зі шкільним та сільським бібліотекарем поринули в чарівний світ поетичного слова. З особливим щемом у серці учні декламували емоційні та глибокі вірші з книги Ю. Бережко- Камінської та А. Багірової « Україна: пекельний 22 - й. Народний щоденник » , написані українцями з різних частин країни і навіть світу - від перших годин війни.

Перегляд арт- проєкту « Буремні вірші» у виконанні відомих акторів та співаків Даші Трегубової, Дар'ї Петрожицької, Артема Пивоварова справило на учнів особливе враження.

Також було надано слово учасникам нещодавно проведеного в громаді дитячо - юнацького конкурсу читців- декламаторів « Слова, народжені в боротьбі…» Тищенко Марії та Стеценку Олегу, які чуйно, виразно та артистично декламували вірші, презентовані на конкурсі.

Сьогоднішня зустріч стала нагодою вслухатися у багатоголосся української поезії, де кожен знайшов слова, сповнені теплом і трепетом , що відгукнулися в серці кожного з нас.

Тож, любімо поезію, відчуваймо її гармонію, дихаймо нею, аби змінювати світ на краще!

 

Ланнівська сільська бібліотека другий рік поспіль бере участь у Національному марафоні читання « Діти України читають книги, що надихають», організованого Національною бібліотекою України для дітей. Цьогоріч приєднався до марафону активний читач бібліотеки Смоленський Глєб, учень 3 - А класу Ланнівського ліцею. Юному читачеві особливо сподобалася книга Віктора Полянко "Слобожанська Атлантида".

https://www.facebook.com/100064061711621/videos/pcb.1078382397640474/1426331745408929

 

Інтернет - це чудове місце для вивчення нового, але для безпечного використання мережі корисно вивчати правила безпеки онлайн. Серед основних порад: обережність щодо надання особистої інформації онлайн, звітування про тих, хто змушує почуватися незручно або небезпечно в інтернеті, і вивчення налаштувань конфіденційності.

Користувачі бібліотеки ознайомилися з правилами безпеки в Інтернеті, переглянувши мультфільм « Як бути в безпеці в Інтернеті»

Також діти мали змогу пограти в онлайн-гру “Interland: Безпека дітей в Інтернеті” та отримати сертифікат по закінченню гри.

“Interland” – контрольоване освітнє середовище, що зацікавлює дітей здобувати знання із цифрової безпеки. Гра занурює в змодельований світ, де діти разом із жителями міста, інтернавтами, виконують різні пригодницькі завдання, а саме:

“Королівство доброти” допомагає дізнатися, як чемно поводитися в мережі;

“Річка реальності” навчає розпізнавати фейки;

“Уважна гора” вчить безпечно ділитися інформацією в мережі;

“Вежа зі скарбами” навчає тримати персональну інформацію у безпеці.

        Сьогодні, 19 березня, виповнюється 95 років геніальній поетесі Ліні Костенко.

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в невеличкому місті Ржищів (Київщина) у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу здобувала у Московському літературному інституті.

У Ліни Костенко було тавро дочки «ворога народу» (батька поетеси, Василя Костенка, блискучого педагога і поліглота, який знав 12 мов, у 1936-му засудили на 10 років концтаборів).

Перші вірші Ліна Костенко опублікувала в 16 років.

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Вимушене мовчання тривало 16 років, в Україні твори Костенко не друкувалися.

Через впертість та неабияку сміливість Ліну Костенко називають залізною жінкою. Вона завжди говорила та писала, що хотіла. Навіть коли її колеги боялись репресій та мовчали, вона відкрито критикувала владу. Таку незламність поетеса унаслідувала від бабусі.

Її слово - зброя. У неї всенародна любов, її читають і щодня цитують в соцмережах.

Її перший прозовий роман "Записки українського самашедшого" майже цілком "розібрали" на цитати. ЇЇ вірші давно стали піснями.

Довгих років життя і творчої наснаги нашій геніальній поетесі!

У кожного з нас є улюблений вірш Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Ліна Костенко

 

Слова. народжені в боротьбі...

Щиро дякую юним читачам бібліотеки Солодовник Софії та Дорошенко Катерині за активну участь у дитячо- юнацькому конкурсі читців- декламаторів " Слова. народжені в боротьбі..."

Солодовник Софія- номінація " Слова. що несуть тепло".

Дорошенко Катерина- номінація "Слово, що звучить серцем"