УКРАЇНО, ТИ МОЯ МОЛИТВА …

                        (до 85-річчя від дня народження Василя Симоненка)

  

                                                

     Багатющою на славнозвісних героїв була й залишається Україна. Це люди, яких об’єднує українська земля, на якій вони народилися і процвітанню якої присвятили своє життя, талант і покликання. Одним із відомих українців є Василь Симоненко – знакова постать другої половини ХХ століття у мистецько – літературному й суспільному проявах, адже його творчість просякнута потужною громадською позицією, незрадливою любов’ю до української історії, культури, мови.
8 січня минає 85 років від дня народження В. Симоненка, чию біографію, за словами Євгена Сверстюка, «треба вивчати як частку історії України».

Від дня народження і до останньої хвилини
Є мить прекрасна – це життя людини.
По-різному йдемо життєвим шляхом:
Хтось пролітає непомітним сірим птахом,
Комусь доводиться пливти за течією,
А хтось горить яскравою зорею…

      З нагоди 85- річчя від дня народження В. Симоненка в Ланнівській ЗОШ бібліотекарями було проведено вернісаж твочості Василя Симоненка.

    

 Учні  переглянули відеофільми про життєвий шлях поета.  За допомогою буктрейлерів діти ознайомилися з багатогранною творчістю Василя Симоненка.

     Навряд чи можна знайти серед життєписів поетів-шістдесятників долю яскравішу й водночас трагічнішу, аніж у Василя Симоненка. Короткий спалах його життя став незгасною зіркою його поезії. За 28 років, відміряних йому долею, Симоненко реалізував себе як поет («Тиша і грім» – єдина його прижиттєва збірка), прозаїк (збірка новел і оповідань «Вино з троянд»), казкар («Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила»). У 1964 році вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння»; у 1981 році – книга вибраного «Лебеді материнства».
На одному з літературних вечорів Василя попросили розповісти про себе. «Я – українець. Оце і вся моя біографія», – відповів поет.
   Він прийшов до нас провісником нової доби України. У поезії В. Симоненка – щирість інтонації, чітка визначеність позиції; ніжність і побожна любов до матері-України; мотиви народної пісні; романтизм молодості та незламна віра в українську націю:

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніщо не перекреслить мій народ!