Загальна кількість переглядів сторінки

вівторок, 10 листопада 2015 р.






В.Симоненко

МОЯ МОВА

Все  в  тобі  з'єдналося,  злилося – 
Як  і  поміститися  в  одній! – 
Шепіт  зачарований  колосся, 
Поклик  із  катами  на  двобій. 

Ти  даєш  поету  дужі  крила, 
Що  підносять  правду  в  вишину, 
Вченому  ти  лагідно  відкрила 
Мудрості  людської  глибину. 

І  тобі  рости  й  не  в'януть  зроду, 
Квітувать  в  поемах  і  віршах, 
Бо  в  тобі – великого  народу 
Ніжна  і  замріяна  душа.

Немає коментарів:

Дописати коментар